Курсовик1
Корзина 0 0 руб.

Работаем круглосуточно

Доступные
способы
оплаты

Свыше
1 500+
товаров

Каталог товаров

Семантика фітонімів в українській та англійській мові

В наличии
50 руб. 500 руб.
Экономия: 450 руб. (-90%)

Скачати курсову на тему Семантика фітонімів в українській та англійській мові

После нажатия кнопки В Корзину нажмите корзину внизу экрана, в случае возникновения вопросов свяжитесь с администрацией заполнив форму

При оформлении заказа проверьте почту которую Вы ввели, так как на нее вам должно прийти письмо с вашим файлом

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ФІТОНІМІВ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ НАУЦІ 6

1.1 Сутність поняття «фітонім» та його особливості у лінгвістиці 6

1.2 Класифікація та види фітонімів. 10

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ФІТОНІМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 15

2.1 Конотативне значення та символізм фітонімів в англійській та українській мовах. 15

2.2 Загальні семантичні особливості фітонімів в англійській та українській мовах. 22

ВИСНОВКИ.. 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 30


ВСТУП

Актуальність дослідження. Основною формою існування та вираження національної культури, а також провідною ознакою кожної нації є мова, яка тісно взаємопов’язана з культурою. Мова виражає культуру, є необхідною передумовою її розвитку. Крім того, мова є складовим елементом культури, її невіддільною частиною. Оскільки мова є живою системою, яка зазнає постійних змін, актуальним залишається питання вивчення усіх її новоутворень та змін на усіх мовних рівнях. Не винятком стало вивчення різних лексичних груп, які віддзеркалюють унікальність та специфіку кожної мови.

Важливу та своєрідну групу лексики будь-якої мови становлять фітоніми. Дана група ще не є всебічно дослідженою, зокрема на ґрунті англійської та української мови. Разом із тим численні найменування рослинного світу (фітоніми) займають особливе місце в процесі пізнання, а сприйняття природи у кожного народу має як національні, так і загальнолюдські відтінки. В процесі пізнання наявної реальності, фітоніми також постають важливими лінгвістичними елементами світогляду як вищого рівня духовного світу особистості. Назви рослин, завдяки семантичним ознакам, таким як образність, багатозначність, імпліцитність змісту, є носіями символічного змісту.

Індивідуальні знання символіки найменувань рослинного світу переважно формуються на підсвідомому рівні під впливом легенд, ритуалів, міфів, народних пісень, звичаїв, фразеологізмів, обрядів, а також літературних творів. Як результат, учені приділили більше уваги історико-етимологічному аспекту дослідження фітонімів. Значно менше вивчені питання словотвору та семантики фітонімів української та англійської мови. Тому аналіз семантики таких номенів виступає важливим та актуальним завданням сучасної мовознавчої науки.

Як доводить теоретичне вивчення вказаної проблематики, науковці різних галузей мовознавства, зокрема семалексикології займалися вивченням фітонімів. Серед них варто виокремити Л. Костирю, який подав семантичну класифікацію фітонімів; С. С. Микитюк, який детально схарактеризував етнокультурні особливості фітонімів в англійській та українській мовних картинах світу; О. В. Старостенко – дослідила символічне значення фітонімів в англійській та українській мовах; І. В. Онищук − схарактеризував номінативні та культурні особливості вживання фітонімів в німецькій та українській мовах; І. Е. Подолян – зробив контрастивний етнопсихолінгвістичний аналіз національної специфіки семантики фітонімів в українській, англійській та німецькій мовах; О. М. Дудник, І. В. Гороф’янюк, І. В. Сабадош, Т. М Мішеніна та багато інших.

Однак, попри вище вказане, необхідно зробити узагальнення та систематично дослідити наявну сьогодні інформацію з даного питання. Саме тому ми обрали тему курсової роботи: «Семантика фітонімів в українській та англійській мові».

Виходячи з актуальності даної проблеми, об’єктом дослідження є фітоніми на матеріалі української та англійської мов.

Предмет дослідження – особливості конотативного значення, символізму та семантичних особливостей фітонімів в українській та англійській мові.

Мета дослідження – дослідити та проаналізувати семантичні особливості фітонімів в українській та англійській мові. Мета дослідження зумовлює виконання наступних завдань:

  • проаналізувати сутність та визначення поняття «фітонім» у лінгвістиці;
  • дослідити та виокремити основні класифікаційні типи фітонімів;
  • схарактеризувати конотативне значення та символізм фітонімів в англійській та українській мові;
  • дослідити загальні семантичні особливості фітонімів в українській та англійській мові.

Для розв’язання визначених завдань було використано комплекс теоретичних методів дослідження. Зокрема, у роботі застосовано порівняльний та описовий методи дослідження, а також аналіз, систематизацію й узагальнення даних на основі вивчення критичних джерел та наукової літератури.

Матеріалом дослідження послугували англійські та українські природознавчі статті з рослинництва.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що проведено ґрунтовний теоретичний аналіз фітонімів на базі української та англійської мов, результати та висновки дослідження мають значення для подальшого вивчення даного питання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що дані цього дослідження можуть бути використані при підготовці та проведенні практичних занять, лекцій і семінарських занять з лінгвістики, зокрема лексикології та теорії перекладу, у глибшому розумінні терміна «фітонім» та практичному застосуванні отриманих даних у процесі дослідження конотативного значення, символізму та семантичних особливостей фітонімів на матеріалі української та англійської мов.

Новизна дослідження полягає у виокремленні та узагальненні лексичної групи фітонімів в українській та англійській мовах, дослідженні їх конотації та семантичних ознак.

Структуру курсової роботи обумовлює і визначає специфіка обраної теми, її актуальність, поставлена мета та основні завдання дослідження. Кваліфікаційна робота містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 32 сторінки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ФІТОНІМІВ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ НАУЦІ

1.1 Сутність поняття «фітонім» та його особливості у лінгвістиці

Невіддільною складовою національної картини світу будь-якого етносу є образи рослин, символізм, міфічність та загальні особливості яких відзеркалено у мові, літературі, фольклорі та повсякденному житті суспільства. Терміни, на позначення об’єктів рослинного світу отримали назву фітоніми. Загалом, фітоніми виконують особливу функцію у процесі пізнання, оскільки сприйняття природи та її елементів характеризується як загальнолюдськими, так і національними відтінками у кожного народу. В процесі позначення наявної реальності, фітоніми також є важливими лінгвістичними елементами світогляду певного етносу як одного з духовних рівнів уявного світу [3, с. 231].

Лексема фітонім походить від грецького «phyton» (рослина) та «onyma» − назва. Тобто, термін «фітонім» вживається для позначення назв рослин, квітів, дерев, кущів, грибів. Синонімами даного поняття є такі лексичні одиниці, як: флороніми, флоризми, ботанізми, флоролексеми, ботаноніми тощо. Фітоніми слугують широким полем для проведення лінгвокульторологічних зіставлень [11, с. 12].

Ботанічні номенклатурні назви – це величезний пласт лексичної системи кожної мови. Фітоніми, нерідко семантично трансформувавшись та увібравши в себе універсальні символічні значення, віддзеркалюють традиційні образи та певні історичні факти, виражають різні конотації, вказують на елементи ментальності та культури народу. Як результат, ботанізми належать до особливого пласта лексичних одиниць, інформаційний потенціал яких є досить значним, оскільки він характеризується певними національно-культурними особливостями в різних мовних спільнотах.

У структурі мови вивченню даної групи лексичних одиниць присвятили власні дослідження багато науковців. Фітоніми та основні закономірності їхнього функціонування в системі мови вивчали З. Василько, Р. Бачкур, Д. Добрусинець, Н. Рибалка, Н. Пастух, С. Чернюк, Д. Ужченко [14, с. 53]. При наявності значної кількості ґрунтовних критичних джерел та наукових праць у галузі ботанічної номенклатури варто виокремити той факт, що в термінологічному обігу мови постійно функціонує велика кількість лексичних одиниць на позначення назв рослин. Здебільшого вони називають одні й ті ж реалії живої природи шляхом поєднання їх окремі групи на основі спільних ознак, властивостей чи призначення. Як результат, досить часто у мові виникають схожі за структурою синонімічні словоформи, які називають одні й ті ж терміни. Чи навпаки – одне й те ж саме поняття охоплює абсолютно різні об’єкти. Наявність такої подвійності думок мовознавців не надає користі мовознавчій науці, оскільки це не додає однопоняттєвості, системності та точності термінознавству.

Проблема дослідження груп біономенів, наявних дефініцій даного поняття та виокремлення найраціональніших та найточніших з них стала об’єктом вивчення багатьох лінгвістів. Найбільш поширеним терміном для позначення рослинних номенів є фітонім. У власних дослідженнях О. Пащенко надає даному терміну ключове значення. Дослідниця окреслює фітоніми як частину словникового складу мови, що віддзеркалює рослинний світ [10, с. 15]. На думку іншого мовознавця Л. Пуцилєвої, фітонім – це лексична одиниця, яка вживається для позначення у прямому значенні назв об’єктів, які належать до рослинного світу або частин рослин. Крім того, вказує, що досліджувати та вживати фітоніми необхідно в широкому значенні, оскільки лексичні одиниці передбачають поєднання як власних назв, так і загальних видових назв рослин. Натомість у вузькому значенні поняття фітонім варто брати до уваги лише індивідуальні назви окремих одиничних рослин, тобто – власні назви [2, с. 61].

Погоджується з думкою Пуцилєвої ще одна закордонна дослідниця А. Хатхе, стверджуючи, що фітоніми – це реалії світу рослин, які займають важливе місце серед усіх понять національної картини світу певного етносу. Науковець підкреслює, що більша частина номенів рослин подана шляхом використання загальних назв, а менша – власних назв [20, с. 18]. Визначенням «фітонімічна одиниця» та «фітонім» користується у власних наукових дослідженнях лінгвіст А. Лєтова, пояснюючи найменування рослин як семантичну спільноту назв трав, дерев, кущів, ягід, квітів, овочевих культур тощо.

Однак у сучасній лінгвістичній науці існує інша позиція щодо визначення поняття фітонім та його загальних характеристик. На противагу теоретико-поняттєвим обґрунтуванням, деякі науковці-лінгвісти стверджують, що фітоніми варто вживати лише для позначення власних назв рослин. Так М. Торчинський та С. Шестакова вважають, що під фітонімом необхідно розуміти власну назву чимось унікальної, одиничної у своєму роді рослини [24, с. 47].

Крім того, у лінгвістиці синонімом до терміна «фітонім» деякі з мовознавців зазначають термін «флорономен». Однак, термін «флорономен» не відбиває всього розмаїття та повноти рослинного світу. Терміни, що містять морфему «фіто», є кардинально іншими складовими терміносистеми, яка вживається для номінації рослин. Такі терміни характеризуються очевидним зв’язком із поняттям «фітоценоз» – тобто рослинним угрупованням (де «phyton» походить від грецького слова «рослина»). Наступним синонімічним терміном є «ботаномен», який є значно ширшим та більш доцільним або ж функціонуючий у мовознавчій науці термін «ботанізм», адже саме наука ботаніка (від давньогрецького слова «βοτανικός» – «той, що стосується трав», або від лексеми «βοτάνη» – «трава, пасовисько») як розділ біології займається вивченням не лише рослин, а й таких живих організмів, як водорості та гриби, які досить часто співвідносять із рослинним світом у народних класифікаціях. Таким чином, серед усіх зазначених термінів, що описують номени рослин, найбільш точним та досконалим є термін «фітонім».

Фітоніми характеризуються рядом специфічних особливостей, які виокремлюють їх серед інших термінів в традиційному розумінні. Загалом, фітонім має національну назву та міжнародну (латинську). Кожен із зазначених варіантів є взаємозамінним. Крім того, також існують ще й діалектні найменування рослин, які здебільшого характеризуються фольклорним характером. Діалектні назви не можна класифікувати як терміни, однак вони мають повне право знаходитися в терміносистемі, адже саме образна назва, що віддзеркалює лікувальні властивості, зовнішні ознаки, біологічний цикл тощо досить часто сприяє розумінню мотиву номінації тієї чи іншої рослини. Як результат, термінологічний обсяг фітонімів містить три види найменувань: загальноприйняте, наукове та діалектне [15, с. 293].

Серед основних ознак фітонімів варто зазначити наступні:

  • фітонімічна лексика характеризується стійким кількісним складом;
  • назви рослин яскраво репрезентують життєвий досвід людей (різних етносів), а також їх індивідуальні спостереження за навколишнім світом. Таким чином, можна виокремити віддзеркалення специфічних рис характеру, історичних та культурних традицій певного народу у лексиці флори;
  • наявність можливого співвіднесення назв рослин у різних мовах із загальними позамовними поняттями шляхом застосування латинської термінології, без чого досить складно об’єктивно та принципово точно проаналізувати фітонімічні лексичні одиниці, які мають бути співвіднесені з денотатом у разі порівняння фітонімів декількох мов;
  • уявлення носіїв світових мов фіксуються у пам’яті етносів за допомогою внутрішньої форми найменувань, які віддзеркалюють найважливіші для впізнання фітоніма ознаки, наприклад: ладаник − pepper / grass (запах і смак); грабельки − bottlebrush (форма) [21, с. 170].

Назви рослин сучасних світових мов є носіями символічного змісту завдяки наступним їх семантичним ознакам:

- переносність (образність) та імпліцитність (згорнутість) змісту;

- багатозначність;

- символічна близькість зі словами інших мов та універсальність в окремій мові;

- дуалізм символічного значення;

- семантична багатоваріантність коштом індивідуальних особливостей носіїв мови [19, с. 619].

Індивідуальні знання та пояснення символіки фітонімів кожної мови переважно формуються на підсвідомому рівні етносу під впливом легенд, міфів, пісень, літературних творів, фразеологізмів, звичаїв, ритуалів, обрядів тощо. Загалом, рослинні символи кожного народу з’явились з його найдавніших міфологічних уявлень про будову світу та виражають національні та загальнолюдські архетипи.

Отже, термін «фітонім» вживається для позначення назв рослин, квітів, дерев, кущів, грибів. Синонімами даного поняття є такі лексичні одиниці, як: флороніми, флоризми, ботанізми, флоролексеми, біономени, ботаноніми тощо. Фітоніми слугують широким полем для проведення лінгвокультурологічних зіставлень декількох мов. Питанням вивчення груп фітонімів, наявних дефініцій даного поняття та виокремлення найраціональніших та найточніших з них стала об’єктом дослідження багатьох лінгвістів. Основними семантичними ознаками фітонімів є наступні: переносність (образність) та імпліцитність (згорнутість) змісту; багатозначність; символічна близькість зі словами інших мов та універсальність в окремій мові; дуалізм символічного значення; семантична багатоваріантність за рахунок індивідуальних особливостей носіїв мови.

1.2 Класифікація та види фітонімів

У мовознавчій науці існує декілька основних класифікацій фітонімів, кожна з яких побудована на певних мовних аспектах, які детально віддзеркалюють мовні та культурні характеристики.

Відповідно до класу рослин фітоніми класифікують на наступні підгрупи:

  • флороніми, флоризми, флоро лексеми – терміни, які вживаються на позначення назв квітів. Наприклад: троянда, нарцис, фіалка, незабудка, піон, підсніжник, snowdrop, rose, tulip тощо;
  • дендроніми – терміни, які вживаються на позначення назв дерев. Наприклад: верба, дуб, граб, калина, груша, яблуня, oak, willow;
  • номени трав, наприклад: любисток, льон, полин, будяк тощо.
  • номени городніх культур, наприклад: жито, цибуля, овес, буряк, морква, картопля, garlic, cabbage, onion, carrot;
  • назви кущів, наприклад: жасмин, jasmine, bramble, бузок, бузина тощо;
  • назви грибів, наприклад: гриб, боровик, мухомор, mushroom etc [18, с. 217].
  • фітомени, утворені префіксальним способом;
  • номени, утворенні суфіксальним способом, наприклад: півники, соняшник;
  • фітоніми, утворенні складанням двох основ;
  • номени, утворенні складанням двох і більше слів.
  • загальні особливості розмноження. Наприклад, назва спориш (Poligonum L.) було утворено від давньоруського слова «спорьш» – багатий, рясний, швидко розповсюджується. Таким чином, назва фіто німа вказує на величину заростей та швидкість поширення цієї рослини;
  • загальні особливості сезонного розвитку рослин. Наприклад, фітонім абрикос (Armeniaca Mill.) означає буквально «скороспілий», оскільки абрикоси достигають значно швидше, ніж подібні до них персики. За іншою версією, фітонім походить від лексеми «априкус», тобто, зігрітий сонцем та означає «сонячний плід»;
  • загальне відношення рослини до зовнішнього середовища. Наприклад, фітонім анемона (Anemone L.) походить від грецької лексеми «анемон», тобто «вітер», оскільки що в багатьох рослин цього виду квіткові покриви тримаються надзвичайно легко і, як результат, часто обсипаються від найменшого пориву вітру [17, с. 9].
  • подібність рослини до предметів (тварин, птахів, явищ природи);
  • лікувальні властивості рослини;
  • забарвлення рослини;
  • час сезонного розвитку рослини, дозрівання плодів, час цвітіння тощо;
  • непридатність людині в їжу чи отруйність;
  • дія на людину та запах рослини;
  • смакові якості;
  • характерні властивості, які можуть бути сприйняті дотиком;
  • місце проростання рослини;
  • застосування рослини в побуті чи в господарській діяльності [1, с. 98].
  • біономени, які віддзеркалюють особливості зовнішнього вигляду рослин та їх морфологічної будови – дуб (oak), верба (willow), троянда (rose), жасмин (jasmine), орхідея (orchid), безсмертник (immortelle), гвоздика (carnation).
  • біономени, які віддзеркалюють особливості застосування людиною рослин, які вони позначають або загальні особливості впливу цих рослин на організм людини та її життєдіяльність – антиринум (snapdragon), мак (poppy), незабудка (forget-me-not), Іван-і-Марія (heartsease (heart’s-ease));
  • фітоніми, які походять від імен та прізвищ дослідників, які здійснили певний науковий внесок у розвиток ботаніки – не виявлено.
  • назви, які з’явились на основі спорідненості або зовнішньої схожості означуваних ними рослин з тваринами, предметами чи іншими рослинами − вовче лико, зозулині сльози.
  • фітоніми, які виникли від лексем, що позначають біоекологічні особливості рослин – соняшник (sunflower), терен (blackthorn).

Номінації фітонімів різноманітні за походженням, способами творення та структурою. За структурними моделями їх класифікують на:

  • однокомпонентні номінації – в назві яких присутнє одне слово;
  • двокомпонентні номінації – в назві яких присутнє одне слово. Найчастіше це словосполучення іменник + іменник, або прикметник + іменник;
  • трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники: прикметник + прикметник + іменник, прикметник + іменник + іменник, іменник + прикметник + іменник та інші;
  • багатокомпонентні аналітичні номінації, що мають чотири та більше компонентів, пред’явлених різними частинами мови та у різній послідовності [23, с. 109].

Наступною розглянемо класифікацію, яка ґрунтується на морфологічних особливостях фітоніма, тобто будові слова-номена. Таким чином, можна виокремити наступні групи:

Не менш важливою в процесі вивчення фітонімів є класифікація, запропонована Т. В. Моісєєвою та О. В. Білик, які, в процесі вивчення значення лексем, що застосовуються для позначення родових назв флори Лісостепу України, поділяють фітоніми на шість семантичних груп. Така класифікація була створена на основі наступних ознак рослин:

Отже, розглянемо детальніше класифікацію фітонімів, запропоновану Т. В. Моісєєвою та О. В. Білик:

  • Біономени, які відзеркалюють особливості зовнішнього вигляду рослин та їх морфологічної будови.
  • Фітоніми, що походять від назв місцевостей, де найбільше розповсюджені означувані ними рослини або де ці рослини було відкрито. Загалом, такі ознаки покладено в основу великої кількості видових назв рослин.
  • Біономени, які віддзеркалюють особливості застосування людиною рослин, які вони позначають або загальні особливості впливу цих рослин на організм людини та її життєдіяльність. Дана група фітонімів містить назви лікарських рослин.
  • Фітоніми, які походять від імен та прізвищ дослідників, які здійснили певний науковий внесок у розвиток ботаніки.
  • Назви, які з’явились на основі спорідненості або зовнішньої схожості означуваних ними рослин з тваринами, предметами чи іншими рослинами. Це назви, які походять від назв тварин чи інших рослин.
  • Фітоніми, які виникли від лексем, що позначають біоекологічні особливості рослин [9, с. 57].

Ще одна класифікація була запропонована мовознавицею Світланою Адаменко, яка розподілила всю інформацію, яку можуть містити фітоніми, на десять різновидів, за наступними пунктами:

Беручи за основу конотативний компонент фітонімів, то їх можна класифікувати на наступні групи:

  • фітоніми з виключно з позитивною конотацією;
  • фітоніми з виключно з негативним конотативним значенням;
  • номени з нейтральною конотацією;
  • фітоніми як з позитивним, так і з негативним конотативним значенням [5, с. 49].

Отже, в сучасній лінгвістичній науці наявно декілька найбільш поширених класифікацій фітонімів. Класифікація, в основі якої знаходиться конотативний компонент фітонімів. Класифікація, запропонована мовознавицею С. Адаменко, в основі якої лежать загальні ознаки рослини (колір, смак, подібність, дія на людину, місце проростання, застосування у побуті, сезонність та придатність в їжу). Класифікація, запропонована Т. В. Моісєєвою та О. В. Білик, які, в процесі вивчення значення лексем, що застосовуються для позначення родових назв флори Лісостепу України, поділяють фітоніми на шість семантичних груп: ті, що відзеркалюють особливості зовнішнього вигляду рослин; походять від назв місцевостей, де найбільше розповсюджені рослини; віддзеркалюють особливості застосування людиною рослин; походять від імен та прізвищ дослідників; з’явились на основі спорідненості або зовнішньої схожості означуваних ними рослин з тваринами, предметами чи іншими рослинами; виникли від лексем, що позначають біоекологічні особливості рослин. Класифікація за структурними моделями: однокомпонентні номінації; двокомпонентні; трикомпонентні конструкції та багатокомпонентні аналітичні номінації.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ФІТОНІМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Конотативне значення та символізм фітонімів в англійській та українській мовах

Рослини сучасної англійської та української мов є беззаперечними носіями символічного змісту, доказом цього є словники символів. Для англійців та українців рослини, зокрема квіти та трави, – це не просто рослини, а й яскраве віддзеркалення обрядових дійств, народних уподобань, вірувань, звичаїв, прикрас і різноманітних забобонів. Досліджуючи традиції застосування рослин у побуті, обрядових діях і ритуалах, можна простежити витоки образного та переосмисленого їх сприймання, а звідси й їхні виникнення їх символізованих назв. Різноманітні рослини мали зміцнити добробут сім’ї, забезпечити людині здоров’я, посилити родючість землі та плодючість худоби, зберегти господарство від нечистої сили тощо [7, с. 41].

Користуючись довідковими джерелами, для зіставлення було відібрано назви рослин в англійській та українській мовах, які мають декілька символічних значень. Крім того, частина фітонімів характеризується суто одномовними, оригінальними ознаками. Такі фітоніми не мають іншомовних відповідників, що спричинено національними мовно-культурними чинниками [6, с. 8]. На нашу думку, саме такі фітоніми найяскравіше віддзеркалюють відмінності та подібності у сприйнятті навколишнього середовища обома етносами.

Для дослідження конотативного та символічного значення фітонімів в українській та англійській мові було створено вибірку назв рослин в обох мовах, яка налічує 15 фітонімів в українській мові та 13 номенів в англійській мові.

Мак (рорру) є важливим символом для обох мов. В усній народній творчості українців мак є символом красивої дівчини (як маківочка; гарна дівка, як маківка; як мак процвітає). Водночас мак пов’язується із смертю (маку наївся; на мак розбити). Для українців, мак функціонує як надійний оберіг від нечистої сили. Також мак символізує світанкову зорю; навколишній світ; швидкоплинність людського життя [8, с. 209]. Для британського етносу мак символізує скорботу за численними жертвами військових конфліктів та світових воєн [28, с. 321]. Тобто, фітонім «мак» характеризується як позитивним, так і негативним конотативним значенням в українській мові та негативним – в англійській мові.

Терен (blackthorn) асоціюється носіями української та англійської мови за символічною ознакою мучеництва та страждань. Така ознака характеризується релігійним походженням: з болем, випробуваннями, Ісусом, труднощами, розп’яттям тощо. Національно-специфічний характер рослини терен характеризується символічним значенням жіночої самотності та нещасливого кохання [25, с. 322].

Троянда (rose) – є досить складним, амбівалентним символ, адже даний фітонім символізує і земну пристрасть, і небесну досконалість, вічність та час, смерть та життя, цнотливість та родючість. Троянду завжди розглядали як досконалість та довершеність, красу, таїнство життя, його осереддя, благодать, невідоме, щастя, пристрасність та чуттєву втіху. Троянда означає життя, любов, творчість, красу, родючість, а також цнотливість. Застосування троянди та її зовнішній вигляд характеризуються великою кількістю символів. Наприклад, процес в’янення рослини символізує журбу та смерть. Шипи троянди є символом болю, мучеництва та крові. У поховальній обрядовості рослина уособлює вічну весну, вічне життя та воскресіння. Для українського етносу троянда є символом здоров’я. Крім того, важливе значення має колір рослини, наприклад: жовта троянда уособлює зраду; біла троянда – мовчання; троянда в бутоні уособлює серце, що не пізнало кохання [27, с. 113]. Спільними символічними конотаціями троянди в англійській та українській мові є наступні: краса, стан здоров’я та недоліки людини, тобто, позитивне та негативне конотативне значення.

Дуб (oak) для англійців є символом перемоги, патріотизму, тріумфу. Така символіка пояснюється фізичними властивостями рослини (міць, фортеця) і обумовлена давньою традицією одягати на голови полководців-переможців вінки з гілок дуба. Крім того, офіційний маршут військово-морських сил Великобританії має назву − «Heart Of Oak». Однак, для українського етносу символом патріотизму є не лише дуб, а й інші рослини: вишня, барвінок, верба, тополя. Хоча спільними для обох етносів є деякі інші конотації – це мужність та сила. Таким чином, фітонім дуб характеризується позитивним конотативним значенням для обох мов.

Незабудка (forget-me-not) – звучить майже кожною мовою як прохання «не забувай мене». В українській мові досить поширеним також є варіант – люби-мене-не-покинь. Дана рослина має магічне значення для українського етносу [22, с. 549]. Фітонім «незабудка» характеризується позитивним конотативним значенням для обох мов.

Гвоздика (carnation) − наукова назва роду рослини «dianthus» походить від грецьких слів «dios» − «божественний» та «anthos» − «квітка», тобто «божественна квітка». Червоні гвоздики уособлюють материнську безсмертну любов для християн, оскільки вважається, що перші на землі червоні гвоздики виникли тоді, як Христос ніс свій хрест, а Діва Марія оплакувала сина. Там де впали її сльози, з’явились квіти − гвоздики.

Гвоздики для носіїв англійської мови символізують чарівність, любов, та особливість. В залежності від кольору даний фітонім несе різне смислове навантаження. Таким чином, темно-червоні квіти символізують глибоку прихильність та кохання; світло-червоні квіти є символом захоплення; рожеві квіти є знаком вдячності; білі гвоздики уособлюють вдачу та чисту любов. Пурпурові квіти вказують на капризність; зелені – є символом до дня Святого Патріка, натомість строкаті квіти уособлюють сум через нерозділене кохання. Загалом, фітонім гвоздика має позитивну конотацію в англійській мові.

Для українського етносу, гвоздика, перш за все, це квітка основним призначенням якої є революції, демонстрації та поховання. Таке ставлення до рослини пов’язене з перебуванням України у складі Радянського Союзу. Однак, для українців червона гвоздика також символізує стійкість, мужність та палке кохання, а біла квітка уособлює довіру, смуток та чистоту. Загалом, фітонім гвоздика має як позитивну, так і негативну конотацію в українській мові.

Соняшник (sunflower) для обох етносів уособлює сонячне світло, початок, добро, щось нове та позитивне. Таким чином, фітонім соняшник має виключно позитивну конотацію як в українській, так і в англійській мові.

Безсмертник (immortelle) отримав символічну назву завдяки власним біологічним особливостям, оскільки, ця рослина багаторічна та одна з небагатьох, яка здатна вирости у важких умовах. Крім того, саме дану рослину найчастіше застосовують із декоративною метою, адже вона характеризується тривалим часом зберігання, не втрачаючи естетичності зовнішнього вигляду. Саме завдяки такій здатності до виживання, в англійській мові рослина отримала назву «immortelle» [12, с. 88], утворену шляхом додавання заперечного префікса -im. Фітонім має позитивну конотацію для обох етносів.

Антиринум (snapdragon) – це фітонім, який в перекладі з грецької мови означає «нагадує рот». В українській мові цю рослину називають «ротики» завдяки зовнішній подібності до роззявленої пащі собаки, лева чи вовка. В англійській мові назва рослини має схожу подібність, однак, більш негативне значення «укус дракона».

Орхідея (orchid) в англійській мовній картині світу символізує жіночі чари, красу та диво. Представники англійського етносу характеризують ці рослини як аристократичні, романтичні, важливі, дорогі, милі, витончені, красиві, також їх ототожнюють з важливою нагодою. Орхідея вважається найдосконалішою поміж квітів, оскільки нею могли володіти лише аристократи. Крім того, орхідея мала релігійне підґрунтя, оскільки вважалося, що цяточки на її пелюстках нагадували кров Спасителя. Іноді фітонім орхідея має сексуальну конотацію, оскільки для її характеристики використовують наступні епітети: чуттєва, показна, еротична, та, що несе сексуальне послання. На відміну від англійської мовної картини світу, в українській орхідея не має сексуального підтексту. Провідне послання, яке несе орхідея, − це любов та краса. Загалом, українці зосереджують увагу на аспектах емоційного впливу та виразності, описуючи орхідею як вишукану, особливу, ніжну, теплу, окрилену рослину. Для українців подарити орхідею − означає справити враження, здивувати, приголомшити, завоювати.

Зозулині сльози – химерна червоно-лілова квітка, яка який не дає нектару. Тобто, це квітка – пустоцвіт. Рослина уособлює пташку-бездомницю − зозулю, яка підкидає власних дітей у чужі гнізда, а потім «плаче» за ними, проливаючи сльози – бульби рослини. Рослина є символом туги, втрати та горя. Таким чином, даний фітонім має виключно негативний конотативний компонент для носіїв української мови.

Вовче лико – рослина є дуже красивою, але й отруйною. Така її властивість і стала причиною назви фітоніма, пов’язана зі злим звіром – вовком. Загалом для українців ця рослина символізує небезпеку [13, с. 31]. Як результат, фітонім характеризується виключно негативним конотативним значенням.

Іван-і-Марія (heartsease (heart’s-ease)) – назва рослини, яка має лікарські властивості. Саме такі властивості покладено в основу назви. З англійської мови номен дослівно перекладається як легкість серця. Саме при серцевих хворобах застосовують настоянку цієї квітки. Таким чином, фітонім має позитивне конотативне значення для носіїв англійської мови.

В українській мові фітонім характеризується яскравим кольором, такий народний характер назви притаманний багатьом двоколірним квітам. Квітка символізує красу та подвійність (парність). Загалом, фітонім характеризується позитивним конотативним значенням.

Верба (willow) – фітонім, який вживається для позначення дерева або куща з гнучким гіллям, цілісним листям і зібраними в сережки одностатевими квітками. Для українців верба є жіночим символом Світового Дерева, уособленням таємничої сили жінки, материнства та плодючості. Це дерево символізує життя та здоров’я, оскільки воно пов’язане з водою. Вербу здавна вважали прадеревом життя, а Чумацький шлях (Молочну стежку) — її віддзеркаленням на зоряному небі. В українській мові фітонім «верба» характеризується позитивним конотативним значенням.

Для носіїв англійської мови, верба є нейтральним або негативним образом (верба-руйнівник), який характеризується нейтральним або негативним конотативним значенням.

Жасмин (jasmine) – чагарник, який вирощують у парках та садах та має запашні білі квіти. Для обох етносів жасмин є символом любові та ніжності. Його вважають квіткою Діви Марії. Назва фітоніма походить від перської лексеми «ясемін» − «запашний». Фітонім також є символом елегантності та грації. Білий колір уособлює дружелюбність, червоний – веселощі та пустощі, жовтий колір – боязкість та скромність [4, с. 112]. Загалом, фітонім «жасмин» характеризується виключно позитивним конотативним значенням як в англійській, так і в українській мові.

Таким чином, можна простежити перевагу певного виду конотації серед обраних фітонімів. У групі фітонімів української мови з 15 вибраних фітонімів 8 характеризуються позитивним конотативним значенням; 4 – мають негативну конотацію; 2 фітоніми – мають нейтральне конотативне значення; 1 фітонім має як позитивну, так і негативну конотацію. Відсоткове відношення конотації фітонімів в українській мові подано на рис. 2.1.1

Рис. 2.1.1. Відсоткове відношення конотації фітонімів в українській мові

Далі розглянемо конотацію у групі фітонімів англійської мови. З 13 вибраних фітонімів 7 характеризуються позитивним конотативним значенням; 3 – мають негативну конотацію; 2 фітоніми – мають нейтральне конотативне значення; 1 фітонім має як позитивну, так і негативну конотацію. Відсоткове відношення конотації фітонімів в англійській мові подано на рис. 2.1.2

Рис. 2.1.2. Відсоткове відношення конотації фітонімів в англійській мові

Отже, в обох групах переважають фітоніми з позитивним конотативним значенням. Загалом, відсоткова похибка між конотаціями фітонімів обох мов не є значною, однак, в процесі дослідження було виявлено різницю між конотативним та символічним значенням у деяких номенах. Так, наприклад, фітонім «гвоздика» має подвійну конотацію (позитивну та негативну) для українського етносу і лише позитивну конотацію для носіїв англійської мови. Аналогічною є ситуація з фітонімом «верба», який має подвійну конотацію (нейтральну та негативну) для британського етносу і лише позитивну конотацію для носіїв української мови.

Символізм та конотації фітонімів, притаманні обом мовам допомагають виявити цікаві особливості світосприйняття та мовної картини обох етносів. Це забезпечує можливість дослідити деталі національних картин світу англійців та українців, а також зрозуміти взаємовплив менталітету та мови нації. Крім того, зіставлення конотацій та символізму фітонімів-корелятів дає змогу визначити деякі характерні особливості національних уявлень українців та англійці про одне й те саме поняття.

2.2 Загальні семантичні особливості фітонімів в англійській та українській мовах

З метою дослідження фітонімів в англійській та українській мовах, було проаналізовано усі лексеми обох груп. Таким чином, усі фітоніми можна поділити на моносемантичні та полісемантичні та поділити їх відповідно до класифікації, запропонованої Т. В. Моісєєвою та О. В. Білик, які, в процесі вивчення значення лексем, що застосовуються для позначення родових назв флори, поділяють фітоніми на шість семантичних груп.

До моносемантичних слів групи українських фітонімв, тобто тих, що характеризуються одним лексичним значенням, належать наступні номени: незабудка, жасмин, троянда, верба, орхідея, антиринум, зозулині сльози, безсмертник [16]. Дані слова є лише назвами рослин.

Натомість до полісемантичних лексичних одиниць (які мають декілька значень) належать наступні лексеми:

Мак: 1. Рослина чи її цвіт; 2. Насіння рослини.

Терен: 1. Назва рослини – колючий кущ з родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком; 2. Окрема шпичка, колючка такої або іншої рослини.

Дуб: 1. Назва рослини (дерева); 2. Великий човен, видовбаний з суцільного дерева або зроблений з дощок.

Гвоздика: 1. Назва квітки; 2. Приправа, сушені квіти дерева гвоздики.

Соняшник: 1. Назва рослини; 2. Насіння цієї ж рослини.

Вовче лико: 1. Назва рослини; 2. Образ тварини [16].

Таким чином, група фітонімів на матеріалі української мови характеризується перевагою моносемії над полісемією. Відсоткове співвідношення становить 60% до 40% (моносемія та полісемія відповідно), що подано на рис. 2.2.1

Рис. 2.2.1. Відсоткове співвідношення моносемії та полісемії у групі українських фітонімів.

До моносемантичних фітонімів англійської мови, тобто тих, що характеризуються одним лексичним значенням, належать: snapdragon, immortelle, sunflower, carnation, forget-me-not, blackthorn, рорру, orchid, jasmine, willow, heartsease [26]. Всі зазначені фітоніми вживаються лише для позначення назви рослин.

Oak: 1. Рослина – дерево; 2. Деревина, матеріал, виготовлений з дуба.

Rose: 1. Квітка з колючками різних кольорів; 2. Лійка від поливальника; 3. Рожевий колір (один із відтінків) [26].

Таким чином, група фітонімів на матеріалі англійської мови характеризується значною перевагою моносемії над полісемією. Відсоткове співвідношення становить 85% до 15% (моносемія та полісемія відповідно), що подано на рис. 2.2.2

Рис. 2.2.2. Відсоткове співвідношення моносемії та полісемії у групі англійських фітонімів.

Розподілимо фітоніми обох груп відповідно до класифікації, запропонованої Т. В. Моісєєвою та О. В. Білик, які, в процесі вивчення значення лексем, що застосовуються для позначення родових назв флори, поділяють фітоніми на шість семантичних груп. Однак, серед фітонімів вибірки було виокремлено наступні групи фітонімів:

Відсоткове відношення фітонімів по групах подано у таблиці 2.2.3

Таблиця 2.2.3

Відсоткове відношення фітонімів по групах семантичної класифікації

Номер

Назва групи

Кількість

Відсоток

- біономени, які відзеркалюють особливості зовнішнього вигляду рослин та їх морфологічної будови

14

50%

- біономени, які віддзеркалюють особливості застосування людиною рослин, які вони позначають або загальні особливості впливу цих рослин на організм людини та її життєдіяльність

8

29%

- назви, які з’явились на основі спорідненості або зовнішньої схожості означуваних ними рослин з тваринами, предметами чи іншими рослинами

2

7%

- фітоніми, які виникли від лексем, що позначають біоекологічні особливості рослин

4

14%

Таким чином, найбільшою групою є біономени, які відзеркалюють особливості зовнішнього вигляду рослин та їх морфологічної будови, їх кількість становить 50%; далі знаходяться біономени, які віддзеркалюють особливості застосування людиною рослин, які вони позначають або загальні особливості впливу цих рослин на організм людини та її життєдіяльність – 29%; фітоніми, які виникли від лексем, що позначають біоекологічні особливості рослин – 14%; назви, які з’явились на основі спорідненості або зовнішньої схожості означуваних ними рослин з тваринами, предметами чи іншими рослинами – 7%.

Група фітонімів на матеріалі української мови характеризується перевагою моносемії над полісемією. Відсоткове співвідношення становить 60% до 40% (моносемія та полісемія відповідно). Натомість група фітонімів на матеріалі англійської мови характеризується значною перевагою моносемії над полісемією. Відсоткове співвідношення становить 85% до 15% (моносемія та полісемія відповідно).


ВИСНОВКИ

У ході виконання курсової роботи нами була досягнена поставлена мета, а саме: проаналізовано та досліджено семантичні особливості фітонімів в українській та англійській мові. Задля досягнення мети було виконано ряд наступних завдань:

  • проаналізовано сутність поняття «фітонім» та його особливості у лінгвістиці;
  • досліджено та виокремлено основні класифікаційні типи фітонімів;
  • схарактеризовано конотативне значення та символізм фітонімів в англійській та українській мові;
  • досліджено загальні семантичні особливості фітонімів в українській та англійській мовах.

Термін «фітонім» вживається для позначення назв рослин, квітів, дерев, кущів, грибів. Синонімами даного поняття є такі лексичні одиниці, як: флороніми, флоризми, ботанізми, флоролексеми, біономени, ботаноніми тощо. Фітоніми слугують широким полем для проведення лінгвокультурологічних зіставлень декількох мов. Питанням вивчення груп фітонімів, наявних дефініцій даного поняття та виокремлення найраціональніших та найточніших з них стала об’єктом дослідження багатьох лінгвістів. Основними семантичними ознаками фітонімів є наступні: переносність (образність) та імпліцитність (згорнутість) змісту; багатозначність; символічна близькість зі словами інших мов та універсальність в окремій мові; дуалізм символічного значення; семантична багатоваріантність коштом індивідуальних особливостей носіїв мови.

У мовознавчій науці існує декілька основних класифікацій фітонімів, кожна з яких побудована на певних мовних аспектах. За структурними моделями фітоніми класифікують на: однокомпонентні номінації; двокомпонентні номінації; трикомпонентні конструкції та багатокомпонентні аналітичні номінації. Наступною є класифікація фітонімів, запропонована Т. В. Моісєєвою та О. В. Білик: біономени, які віддзеркалюють особливості зовнішнього вигляду рослин та їх морфологічної будови; фітоніми, що походять від назв місцевостей, де найбільше розповсюджені означувані ними рослини або де ці рослини було відкрито; фітоніми, які віддзеркалюють особливості застосування людиною рослин, які вони позначають або загальні особливості впливу цих рослин на організм людини та її життєдіяльність; фітоніми, які походять від імен та прізвищ дослідників, які здійснили певний науковий внесок у розвиток ботаніки; назви, які з’явились на основі спорідненості або зовнішньої схожості означуваних ними рослин з тваринами, предметами чи іншими рослинами. Наступною є класифікація, запропонована мовознавицею С. Адаменко: подібність рослини до; лікувальні властивості рослини; забарвлення рослини; час сезонного розвитку рослини; непридатність людині в їжу чи отруйність; дія на людину та запах рослини; смакові якості; характерні властивості, які можуть бути сприйняті дотиком; місце проростання рослини; застосування рослини в побуті чи в господарській діяльності.

Дослідивши конотативне значення та символізм в обох групах, зазначимо, що серед досліджуваних фітонімів української та англійської мови переважають фітоніми з позитивним конотативним значенням. Загалом, відсоткова похибка між конотаціями фітонімів обох мов не є значною, однак, в процесі дослідження було виявлено різницю між конотативним та символічним значенням у деяких номенах. Так, наприклад, фітонім «гвоздика» має подвійну конотацію (позитивну та негативну) для українського етносу і лише позитивну конотацію для носіїв англійської мови. Аналогічною є ситуація з фітонімом «верба», який має подвійну конотацію (нейтральну та негативну) для британського етносу і лише позитивну конотацію для носіїв української мови. Більшість фітонімів обох груп символізують такі поняття, як: любов, краса, патріотичність, добробут, смуток, горе, печаль, смерть. Символізм та конотації фітонімів, притаманні обом мовам допомагають виявити цікаві особливості світосприйняття та мовної картини обох етносів. Це забезпечує можливість дослідити деталі національних картин світу англійців та українців, а також зрозуміти взаємовплив менталітету та мови нації. Крім того, зіставлення конотацій та символізму фітонімів-корелятів дає змогу визначити деякі характерні особливості національних уявлень українців та англійці про одне й те саме поняття.

Дослідження семантичних особливостей обох груп довели, що група фітонімів на матеріалі української мови характеризується перевагою моносемії над полісемією. Відсоткове співвідношення становить 60% до 40% (моносемія та полісемія відповідно). Натомість група фітонімів на матеріалі англійської мови характеризується значною перевагою моносемії над полісемією. Відсоткове співвідношення становить 85% до 15% (моносемія та полісемія відповідно).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  • Гороф’янюк І. В. Народні назви рослин як фрагмент мовної картини світу русинів. Слов’янські мови в умовах сучасних викликів: Всеросійська наукова конференція з міжнародною участю. 2018. С. 89-106.
  • Дудник О. М. Сутність поняття «біономени» в лінгвальному просторі. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Вінницький національний медичний університетімені М. І. Пирогова. Випуск 7. Вінниця. 2014. С. 59-62.
  • Дудник О. М. Фітономени художнього тексту: лінгвокультурологічне тлумачення деяких назв квітів. Мова і Культура. № 19. 2016. С. 229–233.
  • Коваленко О. А. Семантична класифіація англійських фітонімів (на матеріалі роману Д. Г. Лоуренса «Коханець Леді Чаттерлей»). Мовна освіта фахівця: сучасні виклики та тренди: матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, 24 лют. 2022 р. Нац. юрид. ун-т ім. Я. Мудрого. Харків. 2022. С. 112–113.
  • Костиря Л. Семантична класифікація фітонімів. Матеріали II студентської науково-практичної конференції, присвяченої міжнародному дню студента. 15 листопада 2019 рік. Харківський національний педагогічний університет імені. Г. С. Сковороди. Харків. С. 49–50.
  • Кочерган М. П. Зіставна лексична семантика: Проблеми і методи дослідження. Мовознавство. № 2–3. 1996. С. 3–12.
  • Микитюк С. С. Етнокультурні особливості фітонімів в англійській та українській мовних картинах світу. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків. 2016. С. 41–43.
  • Мішеніна Т. М. Особливості функціонування фітонімів барвінок, мак і мальва в українській літературі з позиції лінгвоментальності. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. № 6 (2). 2011. С. 208–215.
  • Онищук І. В. Номінативні та культурні особливості вживання фітонімів в німецькій та українській мовах: дипломна робота. Вінницький державний педагогічний унівситет імені Михайла Коцюбинського. 2019. 85 с.
  • Пащенко О. М. Семантична стратифікація фітонімічної номенклатури східнослов’янських мов: порівняльно-історичний аспект: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.17; порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Київ. 2006.19 с.
  • Подолян І. Е. Національна специфіка семантики фітонімів в українській, англійській та німецькій мовах (контрастивний етнопсихолінгвістичний аналіз). Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.17. Київ. держ. лінгв. ун-т. Київ. 2000. 19 с.
  • Рябчук О. В., Кузнєцова І. В. Англомовна фітоморфна метафора: проблеми визначення й уживання. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2021. С. 112.
  • Сабадош І. В. Історія української ботанічної лексики (XIX - початок XX ст.): монографія. Ужгород: Ужгородський національний університет. 2014. 74 с.
  • Сидоренко О. М. Назви рослин в українському ергоніміконі. Лінгвістичний вісник. 2016. № 6.С. 50–55.
  • Скибицька Н. В. Вторинні назви фітонімів як наслідок міжстильових переходів лексики сучасної англійської мови. Мовні і концептуальні картини світу. № 39. 2011. С. 290–295.
  • Словник української мови. Електроний ресурс: http://sum.in.ua/.
  • Старостенко О. В. Символічне значення фітонімів в англійській та українській мовах. Херсон. 2015. С. 8–10.
  • Тихоша В. І. Народні назви фітонімів в українській мові. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. Херсонський державний університет. Херсон. 2019. С. 215–219.
  • Усик Л. М. Оцінні значення в ознаках та базисах фітонімів. Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка. 2004. С. 617–625.
  • Хатхе А. А. Номінації світу рослин в когнітивному талінгвокультурологічному аспектах. Теорія мови. Майкоп. 2010. 26 с.
  • Худзік С. М. Походження та семантика лексики фітонімів. IV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Проблеми лінгвістичної семантики». Рівне. 2019. С. 170–171.
  • Черемська О. С., Масло О. В. Етнокультурні джерела номінації фітонімів в українській мові. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 1. С. 547–551.
  • Шамота А. М. Назви рослин в українській мові. Київ: Наук. думка. 1985. 164 с.
  • Шестакова С. Мотивація сучасних українських фітонімів. Українська мова. № 2. Суми. 2010. С. 44–49.
  • Brown C. H. Folk botanical life-forms: the universality and growth II American Anthropologist.1997. №79. P. 317–342.
  • Cambridge dictionary. Електроний ресурс: https://dictionary.cambridge.org.
  • Pazlitdinova N. The Linguistic Status of Phytonyms. Anglissticum. Journal of the Association-Institute for English Language and American Studies. 2017. № 6. P. 109–116.
  • Watts D. Dictionary of Plant Lore. By BA MIL. Bath, United Kingdom. 2008. 689 p.

Год сдачи
2023
Loading...

Последние статьи из блога

Пожизненная рента

Анализ структуры и динамики средств пенсионной системы РФ 2024

Интеграция и причины кооперации предприятий в условиях рыночных трансформаций

Деятельность Росфинмониторинга

​Современная рекламная коммуникация как доминирующий фактор формирования потребительского сознания

Теоретические аспекты социализации младших школьников посредством игровой деятельности на уроках физической культуры

Право на социальное обеспечение в РОССИИ

Субъекты гражданского права

Солнечные затмения

Техника управления церковным хором

Историко-культурный анализ церковного пения

Обязательное социальное страхование от несчастных случаев и профессиональных заболеваний

Теоретические основы управления процессами интеграции

Диагностика сформированности конфликтной компетентности студентов педагогического вуза

Теоретические основы формирования конфликтной компетентности будущего педагога-психолога

Физико-химические свойства эпоксидных связующих

Вопросы по международному праву

Задачи по УК РФ

Структурно-логическая схема состава преступления, предусмотренного ст. 161 УК РФ

Методы очистки сточных вод от СПАВ