ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………...........3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДРУЖИНИ, ЧОЛОВІКА
1.1. Шлюб як юридичний факт об’єктивного цивільного права ……..….................................................................................................................7
1.2. Поняття і зміст цивільно-правового статусу дружини, чоловіка………………………………………......………………………………15
1.3. Порядок і межі здійснення суб’єктивних цивільних прав та обов’язків дружини,чоловіка…………………………………………………23
РОЗДІЛ 2. УЧАСТЬ ДРУЖИНИ, ЧОЛОВІКА В ОКРЕМИХ ВИДАХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
2.1.Подружжя як учасники особистих немайнових правовідносин……………….………………………………..…………………33
2.2.Подружжя як суб’єкти права власності…………………………………….…………………………………..39
2.3.Подружжя як учасники договірних правовідносин………….……………….……………………………………......51
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………….……56
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..………..60
Актуальність теми. Однією з найбільших цінностей, створених людством, є сім’я. Сім’я виступає посередником між особистістю і суспільством, транслятором фундаментальних цінностей від покоління до покоління. У сучасний період розвитку суспільства стає очевидним і зрозумілим те, що чоловік і жінка як суб’єкти сімейних та цивільних правовідносин наділяються особливими правами й обов’язками, що відрізняють їх від інших членів сім’ї. Відповідно до ст. 21 СК України, шлюб визначається як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану [49]. Ст. 49 ЦК України встановлено, що шлюб є актом цивільного стану [62]. Варто зазначити, що в окремих випадках норми цивільного права застосовуються до сімейних відносин, це свідчить не про відставання сімейного права, не про його прогалини, а про наявність об’єктивних підстав до цивільно-правового регулювання зазначених відносин. Тут особливо помітною виявляється близькість цивільного та сімейного права, підкреслюється рухливість меж між ними, що приводить до заощадження правових засобів, яке виражається в застосуванні норм цивільного законодавства в сфері сімейних відносин. Актуальність питання підкріплюються процесом рекодифікації (аналогії) цивільного законодавства. Водночас постає питання про співвідношення норм цивільного і сімейного права. З огляду на це особливу увагу слід приділити правовим наслідкам шлюбу, які в цивільному законодавстві розглядаються як особливий юридичний факт, різновид актів цивільного стану
Питання цивільно-правового статусу подружжя є недостатньо вивченим у науковій літературі. Окремі аспекти елементів цивільно-правового статусу подружжя досліджували такі вчені-правознавці: В. К. Антошкіна [54], О. В. Дзера [45], I. В. Жилінкова [57], З. В. Ромовська [51] та ін. Водночас питання цивільно-правового статусу подружжя (чоловіка, дружини) досліджено фрагментарно і потребує розробки та аналізу.
Метою дослідження є встановлення особливостей цивільно-правового статусу подружжя (дружини, чоловіка).
Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини з приводу участі подружжя в цивільних правовідносинах.
Предметом дослідження є подружжя (дружина, чоловік) як суб’єкти цивільних правовідносин.
Методи дослідження обрано відповідно до мети і задач дослідження, з урахуванням його об’єкта та предмета. Було використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, аналізу та синтезу, формально-логічний, системно-структурний) та спеціальні методи, що використовуються в юридичній науці (порівняльно-правовий, техніко-юридичний). Діалектичний метод надав змогу виявити найзагальніші закономірності процесу розвитку правового регулювання участі подружжя в цивільних правовідносинах. Метод аналізу використовувався для виявлення основних ознак правових явищ цивільно-правового статусу чоловіка, дружини, на основі яких за допомогою методу синтезу було сформульовано основні дефініції, які стосуються предмета дослідження. Формально-логічний метод дозволив сформулювати низку суджень, понять та висновків. Правова природа участі чоловіка, дружини в окремих видах цивільних правовідносин виявлені за допомогою системно-структурного методу дослідження. За допомогою порівняльно-правового методу виявлено співвідношення цивільно-правового та сімейно-правового регулювання цивільно-правового статусу чоловіка, дружини. У процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна дослідження полягає у подальшому удосконалення наукових підходів щодо визначення правового статусу подружжя (чоловіка, дружини) як учасників цивільних правовідносин. Зокрема, положення наукової новизни притаманні окремими пропозиціям щодо вдосконалення законодавства, а саме: з приводу закріплення можливості передачі у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом та поширення режиму спільної сумісної власності на набуте майно га режим спільних солідарних зобов’язань, якщо інше не буде доведено в суді.
Окремі положення випускної кваліфікаційної роботи викладено у статті «Цивільно-правовий статус подружжя (дружини, чоловіка)», що опублікована у збірнику наукових статей «Цивільне та комерційне право: виклики сьогодення». К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2020.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання отриманих висновків: у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки доктринальних положень щодо цивільно-правового статусу чоловіка, дружини; у сфері правотворчості – для узгодження та подальшого удосконалення положень цивільного та сімейного законодавства України; у навчально-методичній роботі – при підготовці навчально-методичної літератури та викладанні дисциплін «Цивільне право» та «Сімейне право».
Структура випускної кваліфікаційної роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, двох розділів, які включають в себе шість підрозділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 67 сторінок. Список використаних джерел складається з 70 найменувань.
На підставі проведеного дослідження правового статусу подружжя (чоловіка, дружини) як учасників цивільних правовідносин, нами сформульовано такі висновки й пропозиції.
Шлюб конкретизує можливі права та обов’язки подружжя не тільки у контексті речових правовідносин (виникнення права спільної сумісної власності на спільно нажите за час шлюбу майно), а й також в інших сферах цивільно-правового регулювання (немайновій, зобов’язальній – у договірних і позадоговірних зобов’язаннях, спадковій тощо).
У деліктних зобов’язаннях цивільно-правовий статус подружжя, як правило, передбачає відповідальність (безпосередню або субсидіарну) також і колишніх дружини, чоловіка вже як батьків за шкоду, завдану їхніми спільними народженими у шлюбі дітьми.
Натомість ЦК України визначає особисті немайнові права, яким відповідають обов’язки невизначеного кола суб’єктів, тому особисті немайнові права подружжя як учасників цивільних правовідносин є підкреслено абсолютними. З огляду на це у разі порушення окреслених прав дружина, чоловік можуть застосувати будь-який із допустимих способів захисту суб’єктивних цивільних прав.
Право спільної сумісної власності подружжя головним чином характеризують такі дві ознаки: воно виникає під час шлюбу, зареєстрованого у органах реєстрації актів цивільного стану, відповідно до законодавчої презумпції поширення дії правового режиму спільної сумісної власності на всі об’єкти (крім прямо визначених законом або договором випадків), набуті подружжям протягом дії шлюбу; рівність прав дружини і чоловіка щодо користування і розпорядження об’єктами права спільної сумісної власності. Зазначене, однак, не виключає можливості встановлення за домовленістю між дружиною і чоловіком (відповідно до шлюбного договору зокрема) у певних ситуаціях також і правових режимів спільної часткової або індивідуальної приватної власності.
На підставі проведеного дослідження сформульовано такі пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства:
postmaster@kursovik1.ru
RUB
UAH
USD