Курсовик1
Корзина 0 0 руб.

Работаем круглосуточно

Доступные
способы
оплаты

Свыше
1 500+
товаров

Каталог товаров

Маркетингова діяльність інформаційних установ в Україні

В наличии
1 000 руб.

Придбати унiкальний диплом Маркетингова діяльність інформаційних установ в Україні: напрямки реалізації

После нажатия кнопки В Корзину нажмите корзину внизу экрана, в случае возникновения вопросов свяжитесь с администрацией заполнив форму

ЗМІСТ

Вступ

4

Розділ 1

Теоретичні засади маркетингової діяльності інформаційних установ

8

1.1.

Понятійний апарат з теми дослідження

8

1.2.

Поняття інформаційної системи та мережі

14

1.3.

Бібліотечний маркетинг як один із напрямків реалізації маркетингової діяльності інформаційних установ

18

Розділ 2

Напрямки організації маркетингової діяльності бібліотечних установ в Україні

24

2.1.

Зміст і специфіка бібліотечного маркетингу

24

2.2.

Напрямки маркетингової діяльності бібліотеки навчального закладу

37

2.3.

Cуть, значення та етапи планування бібліотечної діяльності

38

Висновки

54

Список використаної літератури та неопублікованих документів

57

Додатки


ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Необхідність активного використання маркетингу в діяльності вітчизняних інформаційних установ набула особливої актуальності під впливом таких факторів, як загострення конкуренції в сфері надання інформаційних послуг, інтернаціоналізація економічних процесів, що супроводжується проникненням в Україну іноземних інвестицій, тенденцією щодо розширення продуктового ряду, яка зростає з розвитком українського фінансового ринку та його входженням у світову інформаційну систему, розвиток інформаційних технологій і комунікаційних засобів на базі сучасної техніки.

Особливо важливого значення в умовах створення та реформування інформаційних установ приділяють маркетинговим комунікаціям.

Стан наукової розробки. Фундаментальні дослідження сутності інформаційних установ, маркетингових комунікацій та їх ефективності викладені у наукових працях багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених: С. Моріарті, Дж. Бернет, Б. Блек, У. Уеллс, Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен, Д. Джоббер, А. Дейян, Л. Ротшильд, Дж. Р. Еванс, Б. Берман, Є. Діхтль, Пітер Р. Діксон, Е. Ромат, Т. Лук’янець, Г. Багієв, О. Голубкова, Є. Голубков, В. Хруцький, Т. Примак, І. Коренева, Т. Сахарова, Ф. Панкратов, A. Матанцев, Г. Почепцов, В. Музикант, С. Гаркавенко.

Однак незважаючи на досягнуті результати, питання маркетингових комунікацій та їх вплив на результати діяльності інформаційних установ ще розкриті недостатньо та потребують проведення теоретичних досліджень у даному напрямі. Аналіз впровадження маркетингової діяльності вітчизняними установами дає підставу стверджувати, що у більшості інформаційних установах України не повною мірою використовується сучасний науковий підхід при організації маркетингової комунікаційної діяльності та майже не проводяться маркетингові дослідження з метою аналізу її ефективності.

Вищезазначене обумовлює необхідність зосередження уваги в науковому дослідженні на проблемах формування ефективного комплексу маркетингових комунікацій інформаційних установ.

Метою дипломної роботи є дослідження напрямків організації маркетингової діяльності інформаційних установ України на сучасному етапі.

Для реалізації поставленої мети дослідження було визначено наступні завдання:

  • розкрити понятійний апарат з теми дослідження;
  • визначити напрямки реалізації маркетингової діяльності інформаційних установ в Україні;
  • узагальнити інструменти маркетингових комунікацій і проаналізувати особливості використання їх комплексу в бібліотечних установах України;
  • визначити сутність ефективності комплексу маркетингових комунікацій інформаційних установ;
  • дослідити зміст та специфіку бібліотечного маркетингу;
  • дослідити вплив комплексу маркетингових комунікацій на підвищення іміджу та показників діяльності інформаційних установ України;
  • удосконалити методику оцінки ефективності комплексу маркетингових комунікацій українських інформаційних установ;
  • обґрунтувати необхідність використання вітчизняними комерційними інформаційними установами в своїй діяльності концепції маркетингу взаємовідносин.

Об’єктом дослідження є маркетингова діяльність інформаційних установ України.

Предметом дослідження є методологічні, методичні та практичні аспекти формування ефективного комплексу маркетингових комунікацій інформаційних установ.

Методологічна база дослідження. У ході дослідження використано загальнонаукові методи пізнання об’єктивної природи економічних явищ і процесів, що обумовлюють маркетингову комунікаційну діяльність, а саме: діалектичний метод пізнання з використанням формальної логіки та методології системного підходу – при здійсненні теоретичного дослідження комплексу маркетингових комунікацій та шляхів підвищення його ефективності; метод структурно-логічного аналізу – при побудові логіки та структури роботи; методи аналізу даних – при дослідженні практики застосування маркетингу вітчизняними інформаційними установами; методи кількісного та якісного аналізу, індукції та дедукції – при дослідженні різних видів забезпечення маркетингової комунікаційної діяльності установ; метод маркетингових досліджень, а саме опитування – при дослідженні організаційного, інформаційно-аналітичного, фінансового та методичного забезпечення комплексу маркетингової комунікаційної діяльності в інформаційних установах та оцінки шляхів підвищення його ефективності.

Методологічною, теоретичною та інформаційною основою роботи є наукові праці провідних вітчизняних і закордонних учених у галузі маркетингу, бібліотечної та банківської справи, менеджменту. Правове поле роботи забезпечили законодавчі нормативні документи з питань регулювання інформаційної діяльності, офіційні документи, статистичні дані інформаційних установ України, їхні статутні та програмні документи.

Наукова та практична значущість роботи полягає в розробці та удосконаленні теоретичних, методичних і практичних положень щодо впровадження маркетингу в діяльності інформаційних установ, формування ефективного комплексу маркетингових комунікацій в системі управління діяльністю вітчизняних інформаційних установ.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що результати роботи спрямовані на поглиблення знань щодо маркетингової діяльності інформаційних установ в Україні, зокрема дослідження специфіки маркетингової діяльності бібліотек.

Висновки й рекомендації, що містяться у дипломній роботі, можуть бути використані вченими, керівниками інформаційних установ, що займаються маркетинговою діяльністю. Теоретичні положення можуть сприяти удосконаленню навчального процесу при викладанні курсів документознавства та інформаційної діяльності, інформатики, менеджменту, маркетингу й інших галузевих навчальних дисциплін, а також при підготовці відповідних навчальних видань.

Обґрунтування дипломної роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, двох розділів, трьох підрозділів, висновків (обсяг 2 с.), списку використаних джерел та неопублікованих документів. Повний обсяг дипломної роботи − 60 сторінки машинописного тексту, з них список використаних джерел складає три сторінки ( 26 джерел).

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного у дипломній роботі дослідження з’ясовано:

Маркетинг в інформаційних установах являє собою комплекс засобів вивчення інформаційного ринку, виявлення нових споживачів і побажань покупців, які постійно змінюються, засобів створення ефективних каналів реалізації інформаційних продуктів і послуг, проведення комплексних рекламних кампаній із системою відповідних організаційних служб і методів управління в інформаційних структурах. Тому інформаційні структури у ньому практично зацікавлені. Тут діють основні принципи маркетингу: ретельне всебічне вивчення ринку, попиту, вподобань і побажань споживачів; пристосування виробництва до вимог ринку, виробництво лише тих товарів, що відповідають попиту; вплив на ринок і попит в інтересах фірми; об’єктом маркетингу можуть бути продукти, послуги, ідеї, організації, особи.

Формування інформаційних ресурсів і використання їх у різних галузях мають свої особливості, відмінності. Однак можна виділити коло інформаційних та інформаційно-аналітич­них задач, які найчастіше зустрічаються. Це: пошук інформації; класифікація; переклад текстів; реферування текстів; аналіз змісту текстових джерел на сумісність, суперечливість та новизну; формування аналітичних оглядів, довідок тощо. Автоматизація цих задач передбачає наявність розвинутих інформаційних технологій та систем. Інформаційні ресурси, як і інформаційні продукти, з безкоштовних інформаційних послуг поступово перейшли у категорію інформаційного товару і стали предметом купівлі-продажу, тобто об’єктами ринку.

Досвід розробки і впровадження інформаційних систем у різних галузях економіки дозволяє зробити висновок про те, що резерв підвищення ефективності таких систем полягає в збільшенні рівня їх інтелектуалізації, переході до інтелек­туальних інформаційних технологій. Термін “інтелектуалізація” розглядається як доповнення технології компонентами, які пов’язані зі штучним інтелектом. Розвиток економіч­них інформаційних систем у напрямку їх інтелектуалізації істотно змінює всю тех­нологію прийняття управлінських рішень, починаючи від формулювання проблеми, формалізації задачі, вироблення стратегії, прийняття і реалізації рішення.

Маркетинг дає свободу і розвиває творчу ініціативу, є початком рушійних процесів бібліотеки, суть яких в оновленні і змісту, і методів роботи, і управління, що дозволяє зробити прорив до нових технологій, нової якості бібліотечної справи.

Бібліотечний маркетинг – це різновид творчої управлінської діяльності, яка сприяє становленню та збільшенню виробництва бібліотечних товарів та послуг з метою їх реалізації та збільшенню зайнятості бібліотекарів шляхом задоволення запитів користувачів через вивчення цих запитів та визначення того, як їх задовольнити.

Важливе місце у маркетинговій діяльності бібліотек повинна займати стратегія просування інформаційних послуг. Наприклад, реклама, спрямована на використання електронних ресурсів може бути у вигляді плакатів чи буклетів, яскравих, лаконічних повідомлень на бібліотечному сайті, оголошень в ректораті чи на бібліотечній раді. Такі заходи вигідні, оскільки неінформованість користувачів про можливість використання створених інноваційних проектів – марнування фінансових витрат на закупівлю і впровадження сучасних засобів автоматизації.

Використовуючи засади маркетингової діяльності, бібліотека повинна спрямовувати свої зусилля на популяризацію нових: послуг; джерел інформації; професійних якостей бібліотекарів.

Використання маркетингу в бібліотечній діяльності дозволяє: організовувати роботу на основі запиту користувача, формувати та стимулювати попит; отримувати прибутки за рахунок надання деяких послуг за плату; оптимізувати бібліотечну технологію, кардинально змінюючи підхід до справи, бо один з етапів реалізації маркетингової концепції – це збір внутрішньої та позабібліотечної інформації, знаходження та усунення “вузьких” місць; змінити стереотипи щодо бібліотеки як консервативної установи, адже маркетинг вимагає постійного аналізу та введення інновацій, щоб існувати серед конкурентів; зберегти або навіть збільшити штат бібліотеки, щоб задовольнити зростаючі потреби і запити користувачів; підняти престиж бібліотеки.

Націлює: на пріоритетний облік потреб користувачів в системі управління бібліотекою, на найбільш розумний розподіл і використання ресурсів (фінансових, кадрових, технічних), виходячи з того, що потрібно користувачеві. Потребує: витрат, але й сприяє тому, щоб вони не витрачались марно: комплексний аналіз діяльності бібліотеки допомагає знайти напрямки роботи, куди повинні вкладатись кошти і де їх витрати зайві. Вимагає: інвестування, але без інформації від маркетингових досліджень жоден план не приведе до успіху, без нових технологій, техніки, реклами ефективнісь маркетингу знижується.

Допомагає: щоб зібрані та узагальнені дані сприяли уточненню оцінки роботи бібліотеки, причому по цілому ряду показників і функцій, які є вагомими аргументами в усіх дискусіях про користь даної бібліотеки, її необхідність.

Головне в бібліотечному маркетингу – двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку – це ретельне і всебічне вивчення потреб, запитів, смаків, орієнтація на надання послуг у відповідності до цих потреб, адресність надання послуг; а з другого – активний вплив на використання послуг та існуючий попит, на формування потреб. Цим визначається основа маркетингу для бібліотек.

Loading...

Последние статьи из блога

Теоретические аспекты организации процесса товародвижения

Коллизии законодательства в области наследования в вопросах международного частного права

Правовое регулирование наследственных правоотношений граждан зарубежных государств на территории России и российских граждан за рубежом

Формы взаимодействия органов исполнительной власти Омской области и Администрации города Омска

​Теоретические основы и нормативно-правовое регулирование органов государственной власти субъектов и органов местного самоуправления в Российской Федерации

Задача по адвокатуре

Основы адвокатуры

Проблемы государственного устройства России

Понятия и принципы федерализма в России

Современные масштабы экологической катастрофы

Теоретико-правовые основы контрактной системы

Разработка системы финансового планирования (бюджетирования)

Architectonika of management system in agrarian sphere in conditions of sanction economy

Конверсия веб-сайта

Взаимодействие PHP и MYSQL

Синтаксис языка PHP

Адаптивная вёрстка сайта

Основные понятия, принципы и системы бережливого производства

Система прохождения государственной службы

Принципы служебной деятельности