Вступ. …………………………………………………….………. |
3 |
1 Аналіз ринку зернових продуктів (сухих сніданків)…………… |
4 |
2 Аналіз Nestle………………………………………………………. |
5 |
3 Асортимент зернових продуктів, представлений на споживчому ринку……………………………………………….. |
6 |
4 Стандартизація та якість сировини і готової продукції………. |
8 |
5 Обґрунтування схеми технологічного процесу виробництва сухих сніданків (рецептура та органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники заданого асортименту та показники безпеки)…….………………………………………... |
12 |
6 Продуктові розрахунки …………………………………………. |
16 |
6.1 Складання графіку надходження сировини………………... |
16 |
6.2 Розрахунок виходу готової продукції………………………. |
17 |
6.3 Розрахунок добової витрати сировини……………………... |
18 |
6.4 Розрахунок та підбір основного технологічного обладнання…………………………………………………………… |
19 |
6.5 Розрахунок місткості оперативних бункерів………………. |
21 |
6.6 Розрахунок транспортуючого устаткування……………….. |
23 |
6.7 Обладнання для дозування і змішування сировини……….. |
24 |
6.8 Розрахунок площі сировинного майданчика………………. |
25 |
7 Опис апаратурно-технологічної схеми підготовки сировини та виробництва зернових продуктів (сухих сніданків). Характеристика основного обладнання………………………... |
25 |
8 Техніка безпеки на виробництві……………………..…..……... |
31 |
9 Охорона навколишнього середовища…..……………….…….. |
34 |
Список літератури……………………………………...……….. |
38 |
Додаток |
39 |
Зерно різних круп'яних культур відрізняється морфологічними і анатомічними ознаками, фізико-хімічними властивостями, що впливає на обґрунтування і побудова виробничого процесу її переробки. Важливе значення має також вид продукції, що виробляється чи крупа з цілого або дробленого ядра, піддається або не піддається шліфуванню, інші спеціальні вимоги до її якості.
В залежності від загальних принципів побудови технологічного процесу всі круп'яні культури поділяють на дві групи.
До першої групи можна віднести культури, зерно яких має плівки, не зрощені з ядром, а основним видом готової продукції є крупа з цілого ядра — просо, гречка, рис, овес.
До другої групи круп'яних культур можна віднести ячмінь, пшеницю, кукурудзу і горох, зерно яких має плівки, зрощені з ядром, а основним видом готової продукції є дроблена крупа.
Технологічні схеми переробки цих культур однотипні, якщо виробляють шліфовану крупу. Дещо відмінний технологічний процес при виробництві дробленої нешліфований крупи.
Крім того, із зерна окремих круп'яних культур виробляють спеціальні продукти: пластівці, толокно, борошно. Природно, для вироблення таких продуктів застосовують інші технологічні схеми.
У цій роботі я розгляну процес виробництва кукурудзяних пластівців, але для опису даного процесу необхідно викласти процес переробки кукурудзи в крупу. Мета і завдання я бачу в наступному, викласти побудова процесів підготовки зерна круп'яних культур для переробки; переробку кукурудзи в крупу і потім технологічний процес виробництва кукурудзяних пластівців.
Отже, крупу, яку виробляють з кукурудзи, являє собою великі частинки (розміром 1-3 мм), отримані з центральної частини (ядра) зерна шляхом видалення його плівок, плодових і насіннєвих оболонок. Зазвичай видаляють і алейроновий шар, проте при виробництві гречаної крупи знімають тільки плодові оболонки.
В залежності від виду перероблюваної крупу культури ендосперм (ядро) прагнуть зберегти цілим або ж піддають його дроблення на великі частини; в ряді випадків крупу додатково шліфують, полірують, переробляють на пластівці і т. д.
Хімічний склад крупів залежить від перероблюваної культури. У кукурудзяній крупі близько 8%. Широко варіює також вміст мінеральних речовин, вітамінів та інших біологічно важливих сполук.