Розділ I. Міжнародний менеджмент як складова міжнародного бізнесу. 4
1.1. Сутність міжнародного менеджменту, його цілі, завдання та функції 4
1.2. Концепції та основні моделі міжнародного менеджменту. 9
Розділ II. Особливості розвитку міжнародного менеджменту в сучасних умовах. 15
2.1. Аналіз структури міжнародного менеджменту. 15
2.2. Національні стереотипи міжнародного менеджменту. 23
Розділ IIІ. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного менеджменту. 31
Список використанних джерел. 36
Актуальність роботи. З розвитком і поглибленням взаємозв'язків і взаємозалежностей між країнами, посиленням міжнародного характеру господарської діяльності в значній мірі пов'язані і сучасні тенденції світового менеджменту слідом за переходом більшості постіндустріальних країн до відкритої економіки, стрімким зростанням ролі транснаціональних корпорацій у світовій економіці, розвитком міжнародного підприємництва розвинулася і інтернаціоналізація управління Це викликало багато нових питань в управлінській теорії та практиці
Це виключно нові питання, які поставила перед управлінцями реальна практика в кінці XX століття, в епоху глобалізації, і вирішити які можна лише за умови формування якісно нової системи управління адекватної вимогам глобальної ефективності бізнесу, - системи міжнародного менеджменту.
Сфера міжнародного менеджменту є досить широкою, і в сучасних умовах вона повністю підпорядкована визначальним тенденціям функціонування транснаціонального виробництва і капіталу, що склалися у світовій практиці Саме капітал у всіх його формах стає системоутворюючим фактором управління (особливо його міжнародного характеру) оскільки капітал і науково-технічний прогрес інтернаціональні, а національні або регіональні господарські комплекси більш-менш відокремлені, це призводить до протиріч і диспропорцій в прийнятті управлінських рішень, що викликає перехід до нової якості управління. Закономірність цього процесу очевидна, оскільки вона безпосередньо пов'язана з використанням порівняльних переваг окремих країн за допомогою глобального (міжнародного) управлення. Тому актуальність роботи полягає у вивченні національних особливостей, які впливають на міжнародний менеджмент.
Метою роботи є вивчення особливостей та стратегій міжнародного менеджменту.
Для досягнення мети слід виконати такі завдання:
- вивчити суть, концепцію та основні моделі міжнародного менеджменту;
- описати структуру міжнародного менеджменту;
- розглянути особливості менеджменту в різних країнах;
- охарактеризувати проблеми та перспективи міжнародного менеджменту.
Об’єкт роботи – Особливості та стратегії міжнародного менеджменту.
Предмет роботи - Структура міжнародного менеджменту, його особливості в різних країнах, проблеми та перспективи розвитку.
Науково-методологічною базою дослідження є монографії та наукові статті присвячені міжнародному менеджменту.
Методи дослідження. При написанні роботи були використані такі методи дослідження, як аналіз, синтез, індукція та дедукція.
Ступінь вивченості наукової проблеми. Міжнародний менеджмент з 1970-х рр. був об'єктом комплексного вивчення у вітчизняній та зарубіжній економічній науці.
Зокрема, можна назвати наступних провідних російських учених, які займалися такого роду дослідженнями: Андрєєва Ю.С., Білоус Т.Я., Волгіна Н.А., Динкін А.А., Зіменков Р.І., Коніна Н.Ю., Клімовець О.В., Кузнєцов А.В., Ленчук Є.Б., Мовсесян А.Г., Рудь Н.Ю., Титов К.В., Фамінський І.П., Юданов А. Ю. і т.д.
Крім того, дану проблему вивчали також і українські спеціалісти: Т.Ю. Базаров, А.С. Блажко, Н.А. Волгін, В.В, Гончаров, А.Я. Кібанов, В.А. Корженевська, Р.А. Кузьменков, М.Н. Кулапов, Л.Г. Міляєва, С.А. Сухарєв, Ю.В. Шеншин і ін.
Серед зарубіжних вчених, які широко досліджували проблеми міжнародного менеджменту, особливо виділяються: Абрахамсон Е., Адлер Н., Алмонд П., Бенсон Дж., Ван де Вен А., Гамбій Дж., Гошал С., Гудерман П., Даннінг Дж., Де Вітт Б., Діксі П., Доз Й., Камоче К., Катц Х., Кім К., Костова Т., Левіт Т., Мейер А., Спарроу П., Толберт П., Трегаскіс О., Чайлд Дж., Чанг Е., Шуланскі Г. та інші.
Структура роботи:
Робота складається з трьох розділів.
В першому розділі охарактеризована сутність міжнародного менеджменту, описані його цілі, завдання та функції. Подані основні концепції міжнародного менеджменту та його моделі.
В другому розділі проведено аналіз структури сучасного міжнародного менеджменту та описано національні стереотипи міжнародного менеджменту деяких розвинутих країн.
В третьому розділі проаналізовано проблеми міжнародного менеджменту та описано перспективи його розвитку.
Міжнародний менеджмент є особливим видом менеджменту, головними цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавного взаємодії. У загальному сенсі можна зробити висновок, що міжнародний менеджмент - це управління різними аспектами міжнародної діяльності багатонаціональних компаній.
Основні особливості міжнародного менеджменту полягають в необхідності врахування і використання в управлінні підприємствами культурних особливостей різних національних колективів для досягнення ефективності та успіху.
У практичному плані в Україні щось робиться, правда, без належної, як це має місце в світі, уваги держави. На регіональному рівні розробляють "кластерні" програми, вишукують кластери, захищають дисертації і ін. Але забувають головне, що в кластер інтегруються підприємства і організації, що мають спільні або скоординовані цілі, узгоджений стратегічний менеджмент і маркетинг. Тобто втілення кластерної концепції здійснюється тільки через нову якість менеджменту, його нові форми, а саме - міжнародного менеджменту та маркетингу, в основі яких знаходяться повноправні, взаємовигідні відносини (комунікації) між суб'єктами кластера. Це нова управлінська культура для нас, яку ми повинні активно розвивати.
Реальний ландшафт світової економіки виглядає досить яскраво. Він включає і етнічне, і технологічне, і фінансове, і інформаційне, і ідеологічне поля. Але у них є одна загальна ознака - розмивання національних кордонів (ринку) і провідна роль у цьому процесі фінансового капіталу. Фінансовий капітал, фінансові потоки, валютні ринки є системоутворюючими в сучасній економіці, саме вони - рушійна сила економічної глобалізації, сполучна ланка між усіма акторами світової економіки.
Сьогодні українські підприємства, а також значна частина наших громадян, незалежно від того, чи поширюється їх діяльність на міжнародні ринки, чи ні, наражаються на ризик коливання валютних курсів. Ми розуміємо, що таке валютний курс, і прагнемо, навіть на індивідуальному рівні мінімізувати ризики через певні валютні операції, тобто здійснюємо управлінські операції з урахуванням стану міжнародного валютного ринку, а це - елемент міжнародного менеджменту на мікро- і нанорівнях. Це свідчить про всесвітні глобальні фінансові зв'язки.
Рівень управління світовими фінансовими потоками визначає рівень і ефективність управління всіма іншими економічними зв'язками світової економіки. Завдяки пануванню фінансового капіталу глобалізація має, в принципі, в своїй основі конвергентні відносини суб'єктів світової економіки, в тому числі і держав. Фінансові ресурси, як і інформаційні - найбільш мобільний і чутливий до управління ресурс. Через фінанси фірми обмінюються інформацією про свої стосунки, за фінансами просуваються і всі інші ресурси. А тому сучасний міжнародний менеджмент як продукт і інструмент глобалізації базується на управлінні міжнародними фінансовими відносинами на різних рівнях.
Основний напрямок розвитку міжнародного менеджменту в Україні полягає в освоєнні світового досвіду з тим, щоб активно і ефективно входити у світову економіку і бізнес не тільки на правах об'єкта, а й суб'єкта глобалізації. Однак для цього необхідно готувати, з одного боку, кадри, які були б за своїм фаховим рівнем і мислення адекватними, скажімо, європейських вимог і стандартів, а з іншого - фахівців, які були б здатні до прийняття нестандартних рішень в умовах нестабільного і нелінійного розвитку . Необхідно створювати інтелектуальний потенціал, адекватний вимогам не тільки сьогоднішнього дня, але і майбутнього періоду. Необхідно працювати на випередження - в цьому запорука нашого майбутнього.